Наркотична пам’ять є одним із найбільш вражаючих феноменів нейробіології, який демонструє надзвичайну пластичність та адаптивність мозку людини. Цей процес починається з моменту першого контакту організму з психоактивною речовиною та розвивається в складну систему нейронних зв’язків, що зберігаються протягом багатьох років. Мозок, як надскладна система, здатен фіксувати сильні емоційні переживання на клітинному та молекулярному рівнях. При вживанні наркотичних речовин відбувається значне вивільнення нейромедіаторів, передусім дофаміну, що створює відчуття ейфорії та задоволення. Це потужне емоційне переживання викликає каскад біохімічних реакцій, які призводять до довготривалих змін у структурі та функціонуванні нейронних мереж. Ключову роль у формуванні наркотичної пам’яті відіграють такі структури мозку як префронтальна кора, мигдалеподібне тіло, гіпокамп та прилегле ядро, які разом утворюють нейронний контур, відповідальний за асоціативне навчання та формування звичок.
